Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи! 28 листопада відзначається День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя. 1932 рік… тридцять… чорний рік. Прах семи з половиною мільйонів стукає в наші серця; їх ніхто не судив, отже, ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами, їхніх співвітчизників і довговічних боржників. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 — 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок — Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.

У  закладах загальної середньої освіти Лиманського району до річниці Голодомору пройшли лінійки, години спілкування, покладання квітів до пам’ятних знаків.

На базі шкільних бібліотек пройшли виставки літературних, публіцистичних та фотодокументів «Скорботна свічка пам’яті», що висвітлюють події Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Учнівська молодь активно взяла участь в акції «Запалімо свічку». Ввечері на вікнах осель жевріли свічечки, як символ Пам’яті, щоб ніколи не повторилась вселюдська біда.